Тема уроку: «Україна – єдина країна».
Мета:
розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та
роль у цьому українського козацтва;
розвивати в учнів бажання брати посильну
участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави;
виховувати майбутнього захисника своєї
Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної,
цілісної держави та захисту її кордонів.
Форма проведення:. Розповідь з
елементами довідок, повідомлень, бесіди
Місце проведення: класна кімната.
Тривалість: 45 хвилин.
Обладнання: Конституція України, географічна карта, портрети поетів Тараса
Шевченка, Лесі Українки, список прізвищ земляків, що зараз воюють за єдність
нашої країни, свічки.
Всім серцем любіть Україну
свою,
І вічні ми будемо з нею
(В. Сосюра).
Свою Україну любіть,
За неї Господа моліть
(Т. Шевченко).
Відео«Лише у нас на Україні»
Слово вчителя.
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Зветься величаво – Україною,
Земле зачарована моя.
Діти, тема нашого першого уроку «Україна – єдина країна»
Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі -
на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки,
тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ
України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє
із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ,
виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.Нема життя без
України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка
випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.
Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі
якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате
голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними
навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна
боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності
був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила
Україна за більш ніж пів-тисячолітнє поневолення (1240 - 1991 р.)
1 учень:В
минулому Україна була розділена на частини, єдиної держави не існувало. На
півдні було розташоване Кримське ханство, яке утворилось у XIV ст. в результаті
розпаду Золотої Орди. За рівнем економічного розвитку кримські татари значно
відставали від населення України. Вони вели напівкочовий спосіб життя і
постійно нападали на нашу країну. Під час цих нападів вони грабували міста і
села, спалювали їх, забирали людей у полон. Чоловіків і жінок продавали в
рабство; дітей перетворювали на яничарів. Українське населення дуже страждало
від цих набігів. Саме на цих землях виникло у XV ст. таке видатне явище, як
козацтво.
2 учень:Перші
згадки про козаків відносяться до кінця XV ст. Місце, де оселялись козаки,
називалось Дике Поле. Це були родючі, але незаселені землі, бо вони найбільше
зазнавали нападів з боку кримських татар. Найбільша група людей, що
переселялись сюди, — селяни-втікачі, які не витримували жорстокого феодального
гноблення. Проте релігійний і національний гніт примушував покидати свої
домівки навіть досить заможних людей. Козаки оселялись у зимівниках, їх
основним заняттям було землеробство і скотарство. Працювати доводилось
озброєними, щоб вчасно встигнути відбити напади татар.
3 учень: Між містами Дніпропетровськ і Запоріжжя Дніпро
перетинає Український кристалічний щит і тому, оминаючи його, змінює свій
напрямок. У цьому місці тверді кристалічні породи виходять над поверхнею води
(вода розмиває їх дуже повільно), утворюючи численні пороги й острови. Поблизу
Запоріжжя знаходиться найбільший острів Дніпра — Хортиця. Перша Січ створена в
середині XVI ст. Д. Вишневецьким.
Вчитель:
Хто ж міг бути козаком на Січі?
Учні дають свої відповіді…
1 учень: кожний
чоловік, який виконував умови: говорити українською мовою, сповідувати
православ'я і бути не одруженим. Жінкам не дозволялось навіть заходити на
територію Січі. Існував випробувальний термін сім років, після чого людину
зараховували до Запорізького війська.
Вчитель: А
чим займались козаки в Січі?
Учень.
Головними заняттями
були військові походи й підготовка до них. Походи здійснюватись на чайках
Дніпром на територію Кримського ханства з метою визволення полонених і
підкріплення матеріального становища.
2 учень:
Січ була українським військом, організованим, дисциплінованим і боєздатним.
Козаки виконували роль прикордонників, захищаючи південні кордони України від
нападів кримських татар.
Також козаки підтримували селянські
повстання в боротьбі проти посилення феодального гніту, брали активну
участь у визвольній війні під керівництвом Б. Хмельницького, стояли на сторожі
православ'я та української мови. Нам є на кого рівнятись і з кого брати
приклад…
Вчитель: А
зараз ми проведемо конкурс «Чи знаєте
ви?»
Вчитель читає запитання, а учні говорять
відповіді.
1.
Столиця
України. (Київ)
2.
Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна
людина.)
3.
Козацький
човен. (Чайка)
4.
Герб
України (Тризуб)
5.
Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)
6.
Дерево,
з якого добувають дьоготь. (Береза)
7.
Кому не дозволялося заходити на територію
Запорозької Січі? (Жінкам.)
8.
Обрядовий
хліб, який печуть на Великдень. (Пасха)
9.
Свято
дівочої долі. (Катерини)
10. Найвища гора України. (Говерла)
11. Найвідоміший футболіст України сучасності. (Андрій
Шевченко)
12. Грошова одиниця України. (Гривня)
13. Приміщення, в якому жили козаки. (Курінь)
14. Колір прапора України. (Блакитно – жовтий)
15. Розписані великодні яйця. (Писанки)
16. Найбільше озеро
України. (Синевир)
17. Головна обрядова дія Андріївських вечорниць. (Гадання,
Кусання калити)
18. Зібрані цього дня лікарські трави вважаються найцілющими. (Свято Івана Купала)
19. Скільки страв повинно бути на столі у Святий вечір?
(Дванадцять)
20. Народна назва одного з найголовніших літніх свят, до якого православна церква
приурочила свято Трійці. (Зелена, Клечальна неділя – «Зелені свята»)
21. Швидкий український танок. (Гопак)
22. Хто був останнім гетьманом України? (Кирило Розумовський)
23. Хто з українських письменників узяв собі псевдонім –
назву своєї національності. (Леся Українка)
24. На території якого материка розташована Україна?
(Євразія)
Вчитель: Ну
що ж, молодці, ви добре знаєте історію рідного краю. Молодці, ви справжні
козаки. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом
України, її громадянином? (учні знову висловлюють свої думки).
1 учень:
Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.
2 учень:
Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного
життя і до життя країни.
3 учень: Любити природу, берегти і примножувати її
багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки.
Турбуватись про майбутнє нашої держави.
1 учень:
Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і
творити нову історію рідного краю.
Вчитель. Ми, українці, повинні
пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела
загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і
далеких сусідів.
Відомий французький вчений Й. Г. Коль у 1841 році писав: «Немає
найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться,
і Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці
є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Україна роздерта
поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то
завтра з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну
українську державу».
І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української
республіки приймає важливий документ - Декларацію про державний суверенітет
України. Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави,
відчутним рушієм у боротьбі за волю.
Так, Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом постала
держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми
символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми - українським
народом.
А чи могло бути інакше? Ні, інакше бути не могло. Не могла бути марно
пролита кров тих, хто боровся за волю і незалежність, тих, хто вірив у
перемогу, і тих, хто вірив у воскресіння. Хіба міг не почути Всевишній тих
молитов, з якими звертався до нього славний син Тарас Шевченко:
Молю, ридаючи, пошли,
Подай душі убогій силу,
Щоб огненно заговорила,
Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило,
І на Украйні понеслось,
І на Украйні освятилось...
16 липня 1990 року назавжди залишиться в історії українського народу великим
і пам'ятним днем. Здається, після того кожний день нашого життя був наповнений
демократичними змінами і перетвореннями.
24 серпня 1991 року проголошено Акт
про незалежність України. Акт
проголошення незалежності завершив тисячолітні прагнення українського
народу до волі, до створення своєї суверенної держави.
1993 рік. На всенародне обговорення винесені два варіанти проекту
Конституції. України.
1994 рік. Україна відзначає 180-у річницю з дня народження славного сина
Тараса Шевченка. В цьому ж році відбулися вибори до Верховної, обласних,
районних, селищних і сільських рад. А у вересні місяці затверджена
конституційна комісія.
1995 рік. Україна відзначає 400-річчя з дня народження славного гетьмана
Богдана Хмельницького. Протягом цього року йде широке обговорення проекту
Конституції України.
1996 рік. 28 червня Верховна Рада України прийняла Основний Закон -
Конституцію України. Цей день став національним святом. У цьому році також
затверджено українську грошову одиницю гривню.
Україна має свої символи.
Звичайно, що ми згадали тільки деякі важливі події з життя молодої
Української держави. Але сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є незалежна
Українська держава зі своєю землею, своїм народом, своїми символами, своєю
рідною мовою, традиціями і культурою.
На фоні пісні «Разом і до кінця»
1 учень: Я
— українець, я не малорос,
Пишаюсь
родом тисячокорінним.
Тарас
за мене мучивсь і боровсь,
Щоб я
зродився зерням України.
2 учень:
Стаття 65 Конституції нашої держави говорить, що захист Вітчизни, незалежності
та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є
обов'язком громадян України.
3 учень:
Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі, а не для нападу на інші
країни. Щоб захистити Батьківщину в майбутньому, треба змалку полюбляти спорт,
бути сильним, спритним, мужнім.
Вчитель.Зараз
нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої
держави посягнули вороги і багато наших
земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю
воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та
захищають кордони нашої держави (вчитель зачитує прізвища). Деякі російські
політики, а саме лідер ЛДПР В.В. Жириновський, пропонує поділили нашу державу
на шматки між Польщею, Румунією, Угорщиною та Росією (Слайд
37). Цього ніколи не буде і ми з вами ніколи
такого не допустимо!
Українська земля пройшла війни та мир, поразки
та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми
запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною
матір'ю українців, які свято шанують і люблять її.
Тільки людина з добрим і чуйним серцем,
роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави,
по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику
користь Що
більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо
гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той
завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог
допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.
Музика посилюється
Учень.Молюсь
за тебе, Україно,
Молюсь
за тебе кожен час,
бо
ти у нас одна-єдина, -
Писав
в своїх віршах Тарас.
Молюсь,-
казав він, щоб у тебе
Не
було між людьми війни,
Щоб
завжди було чисте небо
На
нашій стомленій землі.
Щоб
завше у садку смерека
Весняним
квітом під вікном цвіла
І
прилітали з вирію лелеки,
Щоб
гомін хвиль послухати Дніпра!
Відео
«Молитва За Україну» (Діти запалюють свічки)
III. Підбиття
підсумку уроку.
Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте
її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і
незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.
Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються
зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та
чистого неба над головою.
ТЕМА .ПРАВЛІННЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО
Мета:охарактеризувати князя Володимира як державного діяча;
проаналізувати зовнішню і внутрішню політику;
зрозуміти значення його релігійної політики;
розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати
історичні факти і події, оцінювати їх значення;
сприяти вихованню патріотичної свідомості.
Тип уроку:засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: підручник для 7 класу, атлас « Історія України. 7 клас», портрет Володимира Великого.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань
Повідомлення теми і мети уроку.
Завдання
1. Пригадайте імена київських князів, що правили до Володимира.
2. Як княгиня Ольга та її син Святослав дбали про піднесення авторитету Русі?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
- Після смерті Святослава у Києві спалахнули міжусобні війни між його синами:
Ярополком Київським, Олегом Древлянським, Володимиром Новгородським.
Останній переміг своїх братів і став Великим князем Київським та одноосібним
правителем держави.
Історична довідка.
Володимир Святославич( ?- 1015р., Київ)- Великий князь Київський від 980 р.
Син Святослава Ігоровича. Завершив об`єднання всіх східнослов`янських земель у
складі Київської Русі. Запровадив християнство на Русі (близько 988-989рр.), почав
будувати християнські храми і монастирі, заснував школи і бібліотеки. За його
князювання Київська Русь досягла найбільшої могутності. Це була централізована
християнська імперія з усталеним місцем у європейській політиці.
Робота з атласом
Користуючись історичною картою «Київська держава в останній чверті Х- першій
третині ХІІ ст.», простежте основні напрямки зовнішньої політики князя Володимира
і складіть узагальнюючу схему.
Підкорив радимичів Приєднав хорватів 988 р. похід на Херсонес
і в`ятичів
Володимир
|
Приєднав решту 985 р. похід Захопив і приєднав польські
слов`янських народів на волзьких болгар землі
1. Перегляньте інформацію атласа і доведіть, чи заперечте, що Київська Русь за роки
правління Володимира перетворилась на імперію.
-Згадайте з 6-гокласу , яку державу називають імперією?
2. Чи був Володимир завойовником?
Робота з підручником в групах.
1.Прочитати текст підручника (ст.. 58, 61, 63) і скласти таблицю «Реформи князя
Володимира».
2.Опрацювати пункт «Зовнішня політика Володимира».
3.Опрацювати пункт «Прийняття християнства на Русі».
Бесіда
1. Як ви вважаєте, реформи, що проводив Володимир, змінили державу?
ІУ. Закріплення матеріалу, підсумок уроку.
Еврістична бесіда
1.Із курсу всесвітньої історії згадайте, що таке християнство?
2.На які гілки воно розкололося?
3.Яке місто стало центром православ`я? У якій державі воно знаходилося?
Графічний диктант
1. Володимир- син Ігоря.
2. Народ називав його Красним Сонечком.
3. Київська Русь за Володимира стала могутньою європейською державою.
4. Через Київ проходив Великий Шовковий шлях.
5. Володимир запровадив на Русі іслам.
6. Володимир прийняв хрещення в 988 р. в Києві.
7. Киян силою охрестили в Дніпрі.
8. Хрещення Русі відбулося в один день.
9. Володимир провів у державі реформи.
10. Володимир багато воював із сусідами і завойовував їхні землі.
11. Запровадження християнства відіграло велику роль в історії Київської Русі.
У. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 7 в підручнику, читати, відповідати на питання. ати, відповідати на питання.
ТЕМА .
Історія України
8 клас
Тема. Передумови та початок Національно-визвольної війни.
Мета: визначити причини та передумови
Національно-визвольної війни
українського
народу проти польського панування; дати характеристику історичної постаті Б.Хмельницького
та його сподвижників;
ознайомити з напрямками початку
козацьких походів і першими
важливими битвами;
дослідити історичне місце битви під Батогом; розвивати
уміння аналізувати історичний матеріал, робити висновки, виділяти головне;
вчити визначати причини історичних
подій, місце історичних діячів та їх роль в історії; виховувати патріотичні
почуття.
Основні поняття: «Національно-визвольна-війна»
Обладнання: підручник, карта «Національно-визвольна-війна
середини
ХУІІ ст.», історичні атласи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда.
1. Назвіть причини появи українського козацтва.
2. Яким було становище українського населення під владою Речі Посполитої?
3. Назвіть причини і значення козацьких повстань 20-30х рр. ХУІІ ст.
Оголошення теми і мети уроку.
Виступ учня за випереджальним завданням «Батозька битва».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Причини та передумови війни
1.Робота з таблицею.
За розповіддю учителя
скласти таблицю
Причини та
передумови Національно-визвольної війни
|
||
Причини
|
Передумови
|
|
1.Загострення національно-релігійних
утисків.
|
1.Перетворення козацтва на провідну
політичну силу.
|
|
2.Посилення соціально-економічного
гніту.
|
2.Засилля магнатів і шляхти.
|
|
3.Нехтування владою станових інтересів
козаків.
|
3.Початок формування української
нації.
|
|
2. Робота над поняттям.
- Спробуйте самі
дати визначення «Національно-визвольна війна»
Національно-визвольна війна- це збройна
боротьба українського народу під проводом
Б.Хмельницького за
визволення від польсько-шляхетського панування.
Б. Хмельницький – людина і політик.
1. Робота з
підручником.
Опрацювати дані біографії Б.Хмельницького
та висловити своє ставлення до нього
(пункт 2, ст. 102-103)
Питання для обговорення.
1.Які основні риси характеру Б.Хмельницького?
2.Які факти
біографії свідчать про те, що вже на початку війни він мав великий досвід
воєначальника та дипломата?
2. Робота з
таблицею.
За розповіддю
учителя скласти таблицю
Заходи
Б.Хмельницького щодо підготовки до війни
|
1.Організація українського повстанського війська
|
2.Будівництво укріплень
|
3.Пошук союзників
|
Завдання.
1.Яких заходів
уживав Хмельницький, готуючись до війни?
2.З якою метою він
уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?
Сподвижники
Б.Хмельницького
Виступи учнів за випереджальним завданням.
Початок
Національно-визвольної війни. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем
1.Робота з картою
та схемами в підручнику.
Розповідь учителя з демонстрацією на карті.
Завдання
Розпочати складання хронологічної таблиці
головних подій Національно-визвольної війни.
2. Робота з
історичним джерелом(ст.106).
ІУ. Узагальнення та систематизація знань.
1. Бесіда
-
Які причини призвели до початку війни?
-
Які передумови?
2.Розв’язати кросворд (якщо дозволяє час)
3.Оцінювання учнів
У. Домашнє завдання
1.Прочитати параграф 15.
Тема «Україна за гетьманування Івана
Виговського»
Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після
смерті Б.Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої
політики І.Виговського, з’ясувати причини і наслідки української війни
1658-1659 рр.; з’ясувати причини громадянської війни, що спалахнула в Україні;
розвивати в учнів
уміння працювати з картою, підручником, історичними документами та на їх основі
робити висновки та узагальнення, висловлювати власну точку зору підтверджуючи
її історичними фактами, давати характеристику історичних діячів;
виховувати в учнів
почуття патріотизму та громадської свідомості.
Основні поняття: Руїна, Гадяцький договір, Конотопська битва, громадянська
війна, опозиція.
Основні дати: 26 серпня 1657 р. – старшинська рада в Чигирині передала гетьманську
булаву І.Виговському; жовтень 1657 р. – генеральна рада в Корсуні обрала
гетьманом І.Виговського, 06 вересня 1658 р. – Гадяцький договір, травень 1657
р. – розгром військами гетьмана загонів опозиції Н.Пушкаря та Я.Барабаша під
Полтавою, 1658-1659 рр. – московсько-українська війна, 28-29 червня 1659 р. –
битва під Конотопом.
Тип уроку:
комбінований урок.
Очікувані
результати:
Після цього уроку учні зможуть:
·
характеризувати
політичне становище Гетьманщини по смерті Б.Хмельницького;
·
визначати
основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана І.Виговського;
·
пояснювати
причини та наслідки московсько-української війни 1658-1659 рр. і укладення
Гадяцького договору;
·
визначати
хронологічну послідовність основних подій;
·
розвинути
вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела
і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику
історичним діячам.
Хід
уроку:
І. Організаційний етап.
Вчитель перевіряє
робочі місця, наявність підручників, атласів, відмічає відсутніх учнів на
уроці.
ІІ. Актуалізація опорних
знань учнів.
Питання до класу:
1.
Назвіть
хронологічні рамки Національно-визвольної війни.
2.
Національно-визвольну
війну очолив …
3.
З
якою державою Б.Хмельницький уклав договір у 1654 р.?
4.
В
якому місті відбулося укладання договору в 1654 р.?
5.
Хто
займав посаду генерального писаря в цей час?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя:
Тільки два роки – 1657-1659 рр. – гетьманом України був І.Виговський, але за
цей короткий період і від сучасників, і від нащадків він отримав безліч
негативних відгуків про свою діяльність, зокрема – «підлий зрадник», «ставленик
та прислужник Польщі» тощо.
Сьогодні на уроці
ми з вами маємо з’ясувати, чи дійсно І.Виговський є зрадником України, або ж
він був справжнім патріотом України, вмілим політиком та захисником прав
українського народу.
Отже, сьогодні на
уроці ми розглянемо тему «Україна за гетьманування Івана Виговського».
Відкрийте зошити, запишіть дату та тему сьогоднішнього уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Сьогодні ми будемо
працювати за таким планом:
План:
1.
Обрання
І.Виговського гетьманом України.
2.
Внутрішня
політика І.Виговського. Початок Руїни.
3.
Зовнішня
політика І.Виговського. Гадяцький договір 1658 р.
4.
Московсько-українська
війна 1658-59 рр. Конотопська битва.
5.
Завершення
гетьманування І.Виговського. Обрання гетьманом Ю.Хмельницького.
Робота в групах за методом «Акваріум».
Клас об’єднується в
4 групи. Кожна з груп отримує своє завдання, яке вона повинна виконати,
опрацьовуючи текст підручника. Завдання відповідають пунктам тематичного плану.
І група – обрання І.Виговського гетьманом України.
Завдання:
Які проблеми виникли в Україні після смерті Б.Хмельницького?
Орієнтовні
відповіді учнів:
-
Московсько
– українські відносини загострилися внаслідок ігнорування царським урядом
інтересів України;
-
Унаслідок
невдалої україно - трансільванської воєнної компанії 1657 р проти Речі
Посполитої не вдалося об’єднати всі українські землі в межах козацької України;
-
Тривала
війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козацтва. Чимало
козаків,що не отримали платні за службу,зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка
перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.
-
У
середовищі козацької старшини сформувалися угруповання,що не поділяли принципу
спадковості гетьманату й розгорнули боротьбу за владу.
Вчитель:
У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв І.Виговський.
15.09.1657р.
Старшинська рада в Чигирині обрала до повноліття Ю.Хмельницького гетьманом
І.Виговського. Проте вже в жовтні козацька рада в Корсуні обрала його ж
повноправним гетьманом без будь-яких обмежень.
Історична
довідка – повідомлення учня. Гетьман Іван Виговський.
ІІ група – Внутрішня політика І.Виговського. Початок
Руїни.
Запитання:
Яку внутрішню політику проводив гетьман І.Виговський?
Очікувальні
відповіді: Відкинув ідею спадкового гетьманату, в основу управління поклав
принципи олігархічної республіки, запевнивши, що без старшинської ради «жодних
справ робити не буде».
Спирався
на шляхту та козацьку старшину, позиція яких за його гетьманування значно
посилилася.
І.Виговський
роздавав землі і привілеї новим провідним українським верствам.
До
яких наслідків привела ця політика гетьмана?
Розпочалися
козацькі заворушення в Україні. Їх очолили кошовий отаман запорожців Яків
Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Керівники повстання звернулися
по допомогу до московського уряду, який офіційно в події в Україні не втручався,
але стосунки з повстанцями підтримував і матеріально допомагав. Для того, щоб придушити
повстання, І.Виговський уперше в історії України використав кримських татар і
розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини.
Під
час кровопролитних боїв, які тривали у травні-червні 1658р. між прихильниками і
противниками гетьмана, в Україні загинуло близько 50 тис. осіб, серед яких і керівники
повстання. Фактично ці події започаткували період громадянської війни. В
українській історії його також називають добою РУЇНИ. Цей період тривав від
1658 р. до 1676 р. і призвів до ліквідації козацького устрою та розорення Правобережної
України, а якщо дивитися ширше, то й до розпаду Української козацької
держави, її підкорення сусідніми державами.
Робота з термінами
і поняттями.
ГРОМАДЯНСЬКА
ВІЙНА- найгостріша форма політичної
боротьби,що являє собою збройну сутичку
між класами і соціальними групами ,націями задля досягнення певних
політичних цілей,головною з яких є
досягнення повноти термін державної влади.
РУЇНА-
термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни,гострої боротьби старшини
за владу й постійної агресії сусідніх держав.
ІІІ група – Зовнішня політика І.Виговського. Гадяцький
договір 1658 р.
Запитання:
Назвіть основні напрями зовнішньої
політики І.Виговського.
Очікувальні
відповіді:
1.Продовжував зовнішньополітичний
курс, вироблений Б.Хмельницьким. 2.Підтримував союзницькі відносини зі Швецією
і Трансільванією, Кримським ханством та Московською державою. Зміст своєї
політики стосовно Московії Виговський
сформулював лаконічно: «Нехай Великоросія буде Великоросією, а Україна –
Україною, ми є військо непереможне».
Якого
ставлення до України з боку Москви домагався І.Виговський? (добросусідські відносини з Московією)
Але Москва почала
виходити за межі
українсько-московського договору 1654р. І.Виговський погодився на виконання
всіх вимог, сподіваючись, що це перетворить Московію на надійного союзника. Але цар у такий спосіб лише готував ґрунт для ще
ширшого втручання у внутрішні справи України та обмеження її державного
суверенітету. За спиною гетьмана царські
урядовці порозумілися зі старшинськими угрупованнями, духовенством, запорожцями.
І.Виговський зрозумів, що Московія
хоче позбавити Україну незалежності.
Чому
гетьман пішов на укладення ГАДЯЦЬКОГО
ДОГОВОРУ?
Очікувана
відповідь:
Подвійна
політика Москви остаточно переконала
гетьмана в необхідності докорінно змінити свої зовнішньополітичні орієнтири.
Робота
з документом у групах.
Питання
про зміст Гадяцького договору учні
вивчають, працюючи з документом (підручник ст.156-157).
Завдання: Назвіть
головні положення ГАДЯЦЬКОГО ДОГОВОРУ.
Слово
вчителя: На думку сучасних українських
істориків В.Смолія та В.Степаненкова, «Гадяцький
договір зводив нанівець суверенітет козацької України й істотно змінював її
політичний лад…унеможливлював досягнення
незалежності й соборності, ліквідував соціально-економічні завоювання селян,
міщан і нереєстрових козаків, його основні положення запізнювалися щонайменше
на 100 років».
Проте
існують й інші думки. Зокрема, історик В.Шевчук вважає, що «саме Гадяцький
договір став вищою політичною ідеєю українців, котрі змагалися за свою
державність і хотіли відстояти політичну суверенність України».
Чи
поділяєте ви думку когось із цих істориків, а чи маєте свою? Відповідь
обґрунтуйте.
ІV група – Московсько-українська війна 1658-1659 рр.
Битва під Конотопом.
Завдання
для групи:
1.
Назвіть
причини московсько-української війни? (Гадяцький договір)
2.
Де
відбулася і чим завершилася вирішальна битва московсько-української війни у
1659 р.? (оточення і знищення московської кінноти під Конотопом)
3.
Що
перешкодило І.Виговському розвинути свої воєнні успіхи після Конотопської
битви?
4.
Чи
бажав І.Виговський розпалу громадянської війни?І як міг її уникнути?
ВЧИТЕЛЬ: Унаслідок
гострої внутрішньополітичної ситуації скористатися результатами перемоги
гетьман не зміг. Рух проти влади Виговського охопив Лівобережжя і частково
Правобережжя. Його очолили: Я.Сомко, В.Золотаренко, І.Богун, І.Сірко,
І.Брюховецький,Т.Цицюра. До того ж в Україну знову посунули московські війська.
У цей час кримський хан зі своїм військом залишив гетьмана,бо вінницький
полковник І.Сірко разом із запорожцями здійснив військовий похід на Аккерман. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на
чолі з І.Богуном об’єдналася навколо Ю.Хмельницького й висувала його на
гетьманство. 21 вересня 1659рр. під м. Германівкою на Київщині відбулася
козацька рада, яка обрала новим гетьманом Ю.Хмельницького. І.Виговський
урятувався втечею до поляків, але в 1664р. його звинуватили в змові проти
Польщі й розстріляли.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:
ТЕСТУВАННЯ:
Учням
пропонується дати ствердну або заперечну відповідь на висловлювання вчителя.
1.
Б.Хмельницький наприкінці життя виступав за спадкове гетьманство.
2.
Після смерті Б.Хмельницького гетьманом став І.Виговський.
3.
І.Виговський проводив промосковську політику.
4.
Період з 1658 р. називається РУЇНОЮ.
5.
У 1658 р. почалися антигетьманські
повстання.
6.
Головні сили повстанців були розбиті під Лубнами.
7.
Українсько-польська угода була укладена в Конотопі.
Гадяцький
договір передбачав федеративну форму державного устрою.
9.
Гадяцьку угоду підтримала вся козацька старшина.
10.
І.Виговський добровільно зрікся булави.
VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ.
ЗАКЛЮЧНЕ
СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.
Таким
чином, у період гетьманування І.Виговського в Україні через внутрішні і зовнішні
чинники спалахнула громадянська
війна. Укладений із поляками Гадяцький
договір не знайшов підтримки в більшої частини населення, що стало головною
причиною втрати Виговським гетьманської булави. Але історична постать гетьмана
І.Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського
народу в боротьбі за свою свободу.
…На
безсмертну славу заслужив, гетьман наш.
Ні,
вона у забутті, певно не постане,
Не
впадеш у глибину забуття безличну,
Не
загинеш у літах - МАЄШ СЛАВУ ВІЧНУ…..
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 23.
9 клас
Мета: узагальнити і закріпити знання учнів про течії
суспільно-політичного руху 2 пол. XIX
ст.; підвести учнів до усвідомлення , що суспільно-політичний рух – це хвиля
національного відродження в Україні, який породив рух за відродження
української мови, історії, культури, створення політичних партій; розвивати
вміння учнів, робити порівняльний аналіз історичних подій; вдосконалювати
вміння учнів працювати в групах; продовжити виховувати патріотизм.
ТЕМА. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ В 2 ПОЛ. XIX ст.
( Повторювально-узагальнювальний урок)
Тип уроку: урок закріплення і систематизації знань.
Методи уроку: робота у великих групах, бесіда, метод
запитань, аналіз завдань із використанням інтерактивних методів, робота з
підручником, складання схеми-структури.
Обладнання: магнітофон із записами М.Лисенка, виставка
книг.
Наочність: епіграфи, карта « Європа. 2
пол.XIX ст. – 1914
рік.» , портрети історичних діячів.
Терміни: хлопоманство, народовці, народники,
народовольці, москвофіли, українофіли,
Історичні діячі: В.Антонович, В.Білозерський,
М.Костомаров, Т.Шевченко, М.Драгоманов.
Яким би не було ярмо,
воно завжди приносило менше
страждань тому, хто мирився з ним,
аніж тому, хто противився йому.
Сенека
СТРУКТУРА
УРОКУ
І.Вступне слово вчителя 3 хв.
ІІ.Постановка
завдань по групах (4 групи.)
Роздавання карток.
Самостійна робота над проблемним питанням. 7 хв.
ІІІ.Додаткові питання до кожної групи.
Учні
відповідають на питання.
ІV. Конкурс на
складання кращої схеми суспільно-політичного руху
Самостійна
робота учнів
V.Аналіз
схем.
Учні доповнюють,
аналізують.
VI.Підсумкові
питання для учнів
Відповідають на
питання.
VII. Підсумки
уроку. Визначення рейтингу кожної з команд. Оцінювання учнів.
Капітани команд
дають свою оцінку роботи учасників
VIII.Домашнє завдання
І. Вступне
слово вчителя.
На
попередніх уроках ми з вами вивчили причини виникнення основних течій
суспільно-політичного руху в Україні 2 пол. XIXст., а також їх основні ідеї,
лідерів, наслідки діяльності. Цей період в історії України можна назвати
періодом “смути”, адже на політичній карті світу такої держави як “ Україна” не
було. Вона була розчленована сусідніми імперськими державами. ( Учитель показує
на карті території, які належали Російській імперії, Австро-Угорщині, татарам.)
Україна стогнала під імперським ярмом. Мабуть,
в той час мало хто вірив у відродження її колишньої козацької слави. Українську
мову називали “холопською”, діалектом російської мови. Діловодство велося на
російській, польській, угорській, румунській мовах. Про Україну нагадували
українська пісня, вишита сорочка та колишня слава козаків, яких оспівували
бродячі співаки-кобзарі. Україна мало що не загинула. Але у 2 пол. XIX ст.
хвиля суспільно-політичного руху сколихнула українське суспільство.
ІІ.Учні
об’єднані в 4 групи. Кожна група отримує
завдання, на виконання якого відводиться 7 хвилин.
Група № 1. “ Хлопомани”. Картка № 1.
Суть і наслідки діяльності хлопоманівського руху.
Група №2. “ Громадівці”. Картка № 2.
Основні напрямки діяльності громадівців.
Група №3. “Народовці”. Картка № 3. Значення і подальша еволюція народовського
руху.
Група № 4. “ Народники”. Картка № 4. Радикальні методи і форми діяльності народників.
Під час самостійної роботи учнів звучить запис “Тарас
Бульба” М.Лисенка.
ІІІ.Додаткові питання вчителя для груп.
Група № 1.
1.Як називалася стаття В.Антоновича, яку він
опублікував в журналі “Основа” ?
2. Які причини того, що Антонович вихідцем з Польщі,
присвячує своє життя українській національній ідеї?
Група № 2.
1. Який
журнал об’єднує навколо себе діячів громадівського руху?
2. Які
періодичні видання заснували Чернігівська і Київська громада?
Група № 3.
1. Скільки
філій існувало і хто їх очолював у Науковому товаристві ім. Т.Г.Шевченка?
2.
Відмінності між народовською і народницькою течіями суспільно-політичного
руху?
Група № 4.
1. Яка подія
дала поштовх початку терористичних актів народників?
2. Чому терор
і зокрема вбивство царя Олександра ІІ не вирішили проблем, які хотіли подолати
народники.
ІV.Додаткові питання вчителя:
Конкурс на складання кращої схеми-структури
“Суспільно-політичний рух 2 пол.XIX ст.” ( 7 хв.)
V.Доповідачі пояснюють і аналізують схеми. Кращу схему
малюють на дошці.
VI.Підсумкові
питання для учнів.
1. Назвіть
найвідоміших “хлопоманів”, “ громадівців”, “ народників”?
2. Пояснити
поняття: народовці, народники, народовольці.
3. Значення
діяльності “ Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка”?
4. Якою була
реакція російського царизму на піднесення українського суспільно-політичного
руху?
5. Чому
активних діячів суспільно-політичного руху називають будителями українського
народу?
Вчитель.
Не пора, не пора, на пора
Москалеві, ляхові служить!
Довершилась України кривда стара,-
Нам пора для України жить.
Бо пора, се великая єсть,
У завзятій важкій боротьбі
Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь,
Рідний краю, здобути тобі!
Це рядки з
гімну І.Франка, надрукований у першій україно-польській робітничій газеті
“Праця”, яка виходила у Львові 1882 р.
Чи можемо ми
назвати справжніми патріотами діячів суспільно-політичного руху 2 пол. XIX ст.? ( Ствердна відповідь учнів).
Так, вони справжні патріоти, адже вони ризикували своєю свободою, своїм життям,
заради національної ідеї України. В той тяжкий час для України, вони довели
світу, що українська нація жива, вона має своєрідну культуру, героїчну історію
і буде боротися за незалежність своєї держави. Атмосферу цього періоду
передають слова з нинішнього Гімну України:
« Ще не вмерли України і слава, і воля,
Ще нам , браття молодії, усміхнеться доля,
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці…»,
який П.Чубинський,- відомий український поет і
етнограф написав у 1862 році.
Звучить Гімн України.
VII.Підсумки уроку.
Капітани команд дають оцінку роботі на
уроці учасників своїх команд, враховуючи їх старання при обговоренні, відповіді
на додаткові питання, участі у складанні схеми. Вчитель підраховує зароблені бали
груп на дошці.
VIII. Домашнє завдання.
Скласти кросворд на тему “ Суспільно-політичний рух 2
пол. XIX ст. в Україні”
9 клас
Тема.
Національне
відродження України у 2 пол. XIX ст.
Мета: продовжувати формувати в учнів вміння
працювати у великих групах, вміння
висловлювати власну точку зору, з приводу діяльності історичних діячів, суспільно-політичних
організацій; виховувати патріотизм, почуття поваги до історії України.
Історичні особи: М. Грушевський, Т. Шевченко, м.
Костомаров, М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Котляревський, Г.
Квітка-Основяненко.
Основні поняття: хлопомани, народники, народовці,
національне відродження, радикали.
Тип уроку: узагальнення
Вид уроку: робота у великих групах.\
Структура уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Активізація опорних знань учнів. Розминка.
ІІІ. Завдання по групах.
ІV. Опитування учнів по групах.
V. Характеристика історичних осіб.
VІ. Відповідь на проблемне питання уроку.
VІІ. Підсумки уроку.
VІІІ. Самооцінка учнів.
ІХ. Домашнє завдання.
Хід уроку
1.
Організаційний момент.
Уявіть, що ви
сьогодні знаходитесь у ХІХ ст. Якою ви собі уявляєте Україну?
Ми сьогодні постараємося дати відповідь на питання:
«Чому національне відродження України починається саме у 2 пол. ХІХ ст.?»
Отже, на сьогоднішньому уроці, що ви повинні знати?
Що ви повинні вміти?
2.
Активізація опорних знань учнів.
Розминка
1. Коли
російський царизм остаточно ліквідував Гетьманщину?
2. в складі
яких двох держав опинилася Україна у 2 пол. 19 ст.?
3. як на той
час називали українців?
4. Як
називали українську мову?
5. Хто
виголосив перший промову в академії на українській мові?
6. Як
називалася організація, куди входили
молоді греко-католицькі священики?
7. Назвіть
їх?
1.
Суспільно-політична течія, яка базувалася на «ходінні в народ» , з метою
підбурювання його до революції проти царизму?
2. Як
називалися програмні документи Кирило-Мефодіївців?
3. Кого
вважають батьком української літературної мови?
4. Яка основна
мета діяльності Кирило-Мефодіївського братства?
5. Який перший
твір був написаний на українській літературній мові?
6. Яким був
девіз польського визвольного повстання на західноукраїнських землях?
7. Кого
називають вічним каменярем?
1. Які їхні їхні організації і де існували?
2. Які
програмні документи декабристів ви знаєте?
3. Перший
мандрівний філософ України ?.
4. Хто написав
«Історію Руссів»
5. Яке місце
відводилося Україні в «Конституції» Микити Муравйова?
6. Хто такий
Остап Вересай?
7. Кому
належать слова: «Світ ловив мене, але не впіймав…»
1. Яке місце
відводилося Україні у «Руській Правді» Пестеля?
2. Послідовник
І. Котляревського.
3. Що таке
недільні школи?
4. Де і коли
відкрилася кафедра історії України?
5. Хто її
очолював?
6. Кого
називають кобзарем?
7. Хто такі
декабристи?
3. Завдання для груп.
Група №1. Суть діяльності хлопоманів. В. Антонович.
Група № 2. Народовці і народники. Спільна мета і
відмінність між ними.
Група № 3. Роль творів українських письменників в
українському національному відродженні.
Група № 4. Чи погоджуєтесь ви із
твердженням М. Грушевського що –
«Галиччина – це оплот українства та український пємонт»?
4.Опитування учнів по групах.
5. Відповідь на проблемне питання уроку.
6. Підсумки.
7. Самооцінка учнів.
8. Домашнє завдання. Скласти тести з даної теми
Тема . Право на працю в Україні.
Мета уроку.
Ознайомити учнів з основами трудового права України; порядком прийому на
роботу, розвивати вміння працювати з документами, працювати в парах, групах,
приймати рішення; виховувати повагу до
праці. Розуміння важливості праці для формування людської істоти.
Обладнання:
Конституція України, підручник, витяги з Кодексу законів про працю, картки з
дефініціями.
Тип уроку:
урок вивчення нового матеріалу.
І. Організація класу.
ІІ. Мотивація навчальної
діяльності.
Коротка бесіда.
1. Що
потрібно людині для нормального життя?
2. Де
можна взяти всі названі речі?
3. Назвіть
джерела заробітку.
Вчитель.
Більшу частину життя людини займає трудова діяльність. І від того, наскільки ви
правильно підготуєтесь до неї, забезпечите себе необхідними знаннями і
навичками, залежатиме ваш життєвий шлях. Нині в Україні більшість людей
заробляють на життя власною працею. В майбутньому і ви будете працювати або вже
працюєте. Тому важливо знати про свої права в трудових відносинах.
Оголошення теми і завдань уроку.
Вчитель.
Ви вже маєте пасивний чи активний досвід праці. Що вас буде нині цікавити на
уроці?
ІІІ. Первісне сприйняття нового
матеріалу.
1. 1.
Що таке право на працю.
Стаття
43 Конституції України проголошує право на працю.
Робота з документами.
Прочитати
статтю і дати відповідь на запитання:
-
Що включає поняття «право на працю»?
-
Як держава створює умови для реалізації громадянам права на працю?
-
Яка праця в Україні заборонена?
Вчитель.
Кожна людина, яка реалізує право на працю, стикається з нормами трудового
права, які регулюють суспільні відносини в процесі праці.Сторонами тудових
правовідносин є
працівник
– людина, яка зобов’язується виконувати роботу за певною спеціальністю і
дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку
власник
, який зобов’язується виплачувати
працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законом.
Основним
документом у трудовому праві є Кодекс законів про працю.
Суспільні
відносини регулюються КЗпП лише тоді, коли працівник має постійне місце роботи,
чітко вказані його права та обов’язки. Коли відносини виникають лише стосовно
результату праці, а не процесу, то не регулюються нормами трудового права.
Робота з документами. ( витяг з КЗпП ст. 3.)
Вправа
« Двоє – четверо – всі разом». Розглянути ситуації і визначити, у яких з них
будуть діяти норми КЗпП.
1. 2.
Як знайти роботу та
влаштуватись на неї.
Вчитель.
Першим кроком влаштування на роботу – це знайти її.
Вправа. « Мозковий штурм».
Запропонуйте шляхи пошуку роботи.
● знайомі,
рідні;
● спеціальні
газети, журнали;
● інтернет;
● служба
зайнятості.
Вправа « Дерево рішень».
Підійдіть до картки, де, на вашу думку, вказаний найнадійніший шлях пошуку
роботи. Чому ви так вважаєте?
Бесіда.
Як ви думаєте, що буде цікавити роботодавця при прийомі працівника на роботу?
Вчитель.
Вимоги часто дуже високі. А тому для відбору працівників роботодавці пропонують
скласти резюме.
Робота в « четвірках».
Прочитати в підручнику визначення резюме і користуючись текстом параграфа,
скласти резюме.
Представники
«четвірок» зачитують результати своєї роботи.
Вчитель.
Крім резюме слід подати ще рекомендаційний лист і пройти співбесіду.
На
парти роздається коротка пам’ятка про співбесіду.
Рольова гра. « Співбесіда».
Один учень – «роботодавець», інший – «людина, що влаштовується на роботу».
1. 3.
Особливості працевлаштування
неповнолітніх.
Робота з документом.
Витяг КЗпП ст. 196, 197.
Прочитати
статті і визначити які механізми захисту прав молоді передбачено трудовим законодавством
щодо пошуку та надання роботи.
ІV. Підсумки уроку.
Бесіда.
Чи виконали завдання, які стояли перед нами на початку уроку?
Домашнє завдання.
Прочитати параграф.
Виписати
визначення і ознаки підприємницької діяльності.
Тема: «Право на працю в Україні.»
Мета:
*
пояснювати , використовуючи положення Конституції
України, юридичний зміст права на працюі наводити приклади відносин, що
регулюються нормами трудового права;
*
називати основні причини безробіття
в Україні, описувати шляхи пошуку роботи та оцінювати їх ефективність;
*
складати резюме для
працевлаштування;
*
пояснювати, що таке
підприємницька діяльність та наводити приклади її основних організаційно –
правових форм, моделювати процедуру реєстрації підприємницької діяльності;
*
формувати власну позицію
щодо важливості права людини на працю.
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу
Обладнання:підручник, Конституція
України.
Основні поняття:
«право на працю», «підприємницька діяльність», «резюме».
Праця
породжує мудрість і чистоту.
( Дені
Дідро)
Тільки
праця надає право на насолоджуватися життям.
(М. О. Добролюбов)
Хід уроку:
І.
Організаційний момент.
ІІ. Мотивація
навчальної діяльності;
1.Запитання вчителя: Що у запропонованому
списку зайве і чому?
А) право на життя; б)право на працю; в) свобода
пересування; г) свобода віросповідання.
Відповіді
дітей. Учні повинні виділити
право на працю, тому що воно не відноситься до особистих прав людини.
2.Робота з підручником (ст.146-147)
Вчитель оголошує тему уроку та очікувані
результати.
План.
1.
Що таке право на працю.
2.
Як знайти роботу і
влаштуватися на неї.
3.
Право на підприємницьку
діяльність.
ІІІ.
Актуалізація опорних знань.
1.До якої групи прав
відноситься право на працю?
2.Що
таке економічні права? Навіщо ці права потрібні людям?
(Економічні права-можливості людини і громадянина,
що характеризують участь у виробництві матеріальних благ)
3.Якими
основними документами закріплюються права людини і громадянина?
Отже, більшість людей задовольняють свої потреби,
заробляючи на життя працею. Завдяки праці людей суспільство існує, розвивається
і удосконалюється. Кожна людина, яка реалізує право на працю, стикається з
основними правовими документами, які регулюють право на працю. Це Конституція
України та Кодекс законів про працю.
ІУ. Вивчення нового
матеріалу.
1.
Робота з підручником
(ст.147) +перевірочне завдання
Слово
вчителя: Головним нормативно –
правовим актом у галузі трудових правовідносин є Кодекс законів про працю
України. Його норми діють усюди, де використовується наймана праця.
2.
Робота з правовим поняттям
Кодекс законів про працю –
єдиний систематизований законодавчий акт України, який комплексно регулює
трудові відношення працівників усіх категорій з власником або адміністрацією
підприємства, організації, установи.
3.
Робота біля дошки (ст.148)
Завдання
для учнів:
На дошці – 2 колонки:
І.Регулюється трудовим зак - вом ІІ. Не регулюється трудовим зак-вом
Завдання учнів полягає в тому, щоб розподілити ситуації в 2 колонки .
1.
Марина влаштувалася
прибиральницею в кафе.
2.
Петро влаштувався кур’єром у фірму, що належить його батькові.
3.
Іван на канікулах працював
у фермерському господарстві своїх батьків.
4.
Сергій ремонтує дрібну
побутову техніку своїм знайомим, отримуючи за це гроші.
5.
Ірина погодилася допомоги
сусідці прибирати квартиру.
6.
Чоловік працює водієм на
власному автомобілі.
7.
Майстер по ремонту взуття
працю у власній майстерні, де сем ремонтує взуття.
8.
Жінка працює вчителем у
приватній школі.
4.Робота в групах
Клас ділиться на 3 групи.
Кожна з них
отримує завдання:
- опрацювати питання «Ринок праці» (ст.148-149);
- опрацювати питання «Безробіття» (ст. 149-150);
- запропонувати способи пошуку роботи.
5. Самостійна робота
зділовими паперами.
Вчитель:
-Які з визначених шляхів пошуку роботи є
найбільш ефективними?
- Одним з найефективніших шляхів є
складання та розсилання свого резюме.
Від уміння правильно шукати роботу,
вести розмову та складати резюме певною мірою залежить ваш успіх.
- Ознайомтесь з прикладом резюме та визначте його
структуру, особливості його складання.
Шевченко
Сергій Петрович
04035, м. Київ, вул.. Франка, 35 кв76,
Тел.(38044)1234567
e-mail:shevsp@ukr.net
Досвід роботи:
2008-2009рр фірма «Колібрі»,заступник начальника
відділу збута, організація збуту продовольчих товарів м’ясо – молочної групи, м. Київ
2006-2008 магазин «Дніпро», менеджер з продажу
(побутова електротехніка), м. Київ.
2005-2006 товариство захисту прав споживачів,
консультант, м. Фастів.
Освіта:
2000-2005рр - Національний
торгівельно-економічний університет, факультет товарознавства промислових
товарів (м. Київ)
1998-2000 – професійний ліцей торгівлі та побуту
(м. Фастів), диплом із відзнакою.
Досягнення:
2008р. премія Київського міського голови за
досягнення в розвитку продовольчого ринку в Києві;
2004-2005рр.- іменна стипендія імені В. Гетьмана
за досягнення в навчанні;
Додаткова інформація:
Маю права водія категорії В,С.
Володію комп’ютером (офісні програми,
бухгалтерська програма 1С.)
|
1.
П.І.П.
2.
Домашня адреса,телефон, електронна адреса.
3.
Досвід роботи:
А) місце роботи, починаючи з останнього;
Б)займані посади;
В)виконувані функції.
4. Освіта:
А)навчальні заклади;
Б)факультети;
В)спеціальність.
5. Професійні досягнення, нагороди:
А)грамоти;
Б)перемоги в конкурсах;
В)інші відзнаки;
6.Додаткові вміння і навички:
А)знання іноземних мов;
Б)комп’ютерні навички (програми);
В)права водія.
|
6. Робота зі схемою (ст.152)
- Давайте
визначимо ознаки підприємницької діяльності.
Підприємницька
діяльність – самостійна ,
систематизована, на власний ризик діяльність із метою одержання прибутку та
досягнення соціально – корисних результатів.
7. Вправа «Мікрофон»
- опрацюйте матеріал на ст. 152 і доведіть
необхідність обмежень займатися підприємницькою діяльністю, встановлених
державою, для певної категорії громадян.
8. Самостійна робота (ст.153-154)
-
визначте, які організаційно-правові форми підприємницької діяльності існіють;
- які
документи необхідні для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
V.Підведення
підсумків уроку:
Бесіда.
1.
Яку тему вивчали на уроці?
2.
Які нормативні акти в
галузі трудового права вам відомі?
3.
Чи був урок для вас
корисним? Чим?
4.
Що дізналися нового?
5.
Чи досягли очікуваних
результатів?
Оцінювання учнів.
VІ.Домашнє
завдання:
тема 21;
скласти за зразком резюме;
підібрати прислів’я про роль праці в житті людини.